— — —́ цеб-то дактіль має один склад, з наголосом і два ненаголошених, анапест навпаки починає з двох ненаголошених, кінчається складом з наголосом. Приклади: дактіль:
Сло́во повста́ння тає́мне
Чув я, як в тирсі давно
Вечір збентежений темний
Скиглив „повстання“ зерном
М. Хвильовий.
Анапест:
Перед нами сиділо троє
і в губах стремів жах.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І заблимає чадний огонь
М. Семенко.
В цьому прикладі правильний анапест маємо лише в третьому рядку в першому не стає одного ненаголошеного складу (між словом „сиділо“ — „троє“, в другому не стає двох ненаголошених складів (подивіться самі яких). Крім того досить додати до анапестичного віршу одного складу спереду і матимемо дактіль, Справді, прочитайте. „І перед нами сиділо“ той же розмір що в
