вносить в розмір деяку ріжноманітність, робить його гнучкішим. Може не бути першого наголосу.
Шевченко.
тоді темп віршу стає ніби то швидшим. Може не ставити другого наголосу — це робить вірш повільнішім. Може не ставати першого й третього наголосу через що вірш стає ще швидшим як коли немає самого першого
Шевченко.
Нарешті може статися, що в віршові немає другого й третього наголосу, що навпаки як найбільше задержує темп вірша. Теорія 4-стопного ямбу докладно розроблена А. Бєлим „(сімволізм)“ і я на ньому більше не спинятимусь. Скажу лишень, що вказана гнучкість його й була причиною того, що він так поширений був у російській поезіі, де наголос в порівнанню хоч би з украінською мовою різчий, отже більше б'є на вухо, надає віршові з однаковими наголосами більшоі одноякости, значить такий вільний характер ямбу був дуже потрібним, аби якось позбутися такоі одноякости. Потреба в цьому для вкраінського слова значно менша, отже й розмір
