(це б то (іще раз), як би наголос стояв так: бурьо́вий то це була б проста рима жіноча з дактиличною).
Асонанси є переходом від римованого рядка до не римованоі (білого віршу). Поезія останнього часу, що відбиваючи хаос економичних відносин старого світу розкувала до того часу одностайний і тривалий метр (розмір) разом з тим відмовилась і від правильноі рими, яко єдиного засобу завершити період — вона вершить період найчастіше асонансом, або й зовсім лишає його незавершеним (як і той хаос думок і почувань що, викликаний умовами часу) футуризм — типова поезія сього часу як раз плекає асонанс поруч з вільним метром (Семенко) Переходимо до розміру.
Подивімось но ще раз на наведений в початку тоі глави вірш. Кожен, хто прочитає його в голос почує на вухо, що він дуже часто чув вірші, що писані тим розміром; як що він трошки подумає, то знову уяснить собі що він навпаки сливе ніколи не стрівав того розміру в народніх піснях. Той розмір був теж колись і розміром пісні, але —
