Цю сторінку схвалено
Але внизу дзвеніння, дзизкіт, скрегіт, спів
Лісовики — ми ріжем ліс.
З числа стає нам громадянин кедр.
Підводимо під нього кругову:
Коротка пісня:
лісових катедр
Професор тихо валиться в траву.
Як чорні цифри
ще стоять колеґи:
По вінця повні
водозбірні цебра.
Внизу
дзвеніння, дзизкіт, співи, скрегіт
І одкривається екран ясного неба.
Це вечір тихий,
це в Донбасі ллють чавун.
Вечірнє сонце
як вогненне горно
Горить
і шлаком заливає шлунок
З захмарних форм,
струмить у яму чорну.
