Сторінка:Майк Йогансен. Баляди про війну і відбудову (1933).djvu/11

Цю сторінку схвалено
ЧЕРВОНА АРМІЯ
 

То було не геройство білих,
Не п'яна відвага шляхетних бандитів,
То було дуже пильне і дуже негайне діло
— Зубами вигризти бреш у ґраніті.

Тоді в смертних полях Перекопу
Хворі, голодні і голі
Руками брали окопи,
Умирали спокійно за волю.

Не лічили тижнів тяжкої дороги,
Не питались скільки любих,
 коханих убито,
Пішим набрякли ноги,
Коні побили копита,

Коли в смертних полях Перекопу
Хворі, голодні і голі
Руками брали окопи,
Умирали спокійно за волю.