хоч як трудно, а вона завзято робитиме, аби доскочити свого.
Андрій. Щось подібне означа і енергія. Тілько дякуючи енергії вещі змінюються.
Степан. При химічних зьявищах вещества, кажеш, змінюються; значить, тут потрібна енергія?
Андрій. Звичайно, ми так і кажемо про вещества, що можуть, наприклад, химічно злучатися; ці вещества мають химічну енергію. Разом з зміною вещества при горінні змінюється і частина химічної енергії у иньші хворми, а саме — в світло і тепло.
Степан. Це щось дивовижне і таємне.
Андрій. Зміна енергії не більше дивовижна і таємна від зміни вещества. Навіть, перша простіша від другої. Щоб ти краще уявляв собі, що то є за енергія, скажу, що і звичайна робота, яку робить людина, або коняка, або парова машина, або млин — усе це теж енергія; і одна хворма енергії може переходити у иньші.
Степан. Значить, я можу своєю рукою зробити світло або тепло?
Андрій. Ти це часто й робиш. Як у тебе замерзнуть руки, ти їх треш одна об другу: руки теплішають. Коли свердлом провірчуєш дерево, свердел нагрівається. Потри подовше сухі чурбаки один об другий; вони нагріються, піде дим, і можуть навіть загорітись. Твоя робота тут переходить у тепло.
Степан. Виходе, що я можу наробити тепла скілько зхочу!
Андрій. Не скілько зхочеш, а скілько зможеш. Не довго ти вертітимеш свердлом, бо скоро втомишся і робити не зможеш. Ти зтомився, — це значить, ти ви-
