Маріупольська Газета
|
|
14 листопада уверечі міністр народнього господарства Функ виступив у Мюнхені з доповіддю про господарство традиційного типу. Німеччина, відзначив міністр, витворила нову господарську етику, а з нею новий тип підприємця.
Нині підприємством являється не анонімний капітал, а відповідальний перед усім народнім господарством підприємець, що підлягає керівництву держави.
Гонитьба за зиском зостається наступним основним елементом нашого народнього господарства, бо ми вважаємо дійову силу особистого успіху за корисну для усього народу. Але ми цілком відкидаємо моральне право зиску, що спирається виключно або переважно на використання господарчої монополії, лихоліття та брак товарів. Під час війни зиск еволюціонує ще далі, поскільки він ставиться в рамки воєнозобов'язаного господарства. Це не господарське, але цілком моральне обмеження. Доки наш народ провадить боротьбу за існування, підприємець працює не для зиску, а з національного обов'язку. Цим зиск не виключається як дійова сила народнього господарства, але лише гостро обмежується. І під час війни є нормальне, коли спритний діловий підприємець більше заробляє, ніж середній. Але ніхто не повинен на війні наживати багатство.
Свою промову міністр народнього господарства закінчив такими словами: «Після звільнення Европи та встановлення в ній нового політичного ладу, наступить нова народньо-господарська епоха, під час якої з новою, звільненою цим велетенським переворотом енергією народи візьмуться до впорядкування та відбудови народнього господарства. Будуть мобілізовані усі робочі сили, і багаті сировиною країни Европейського Сходу уперше будуть правильно використані. Тому багатою й вільною стане Европа».
Війна СРСР з Німеччиною виявила справжнє обличчя радянської влади. Кінець деспотизмові Сталіна неминучий. Із занепадом радянської влади для України починається нова ера. Закінчується віковічна боротьба України за самостійність, за рідну мову й рідну культуру. У новій великій Европі Україна повина посісти відповідне їй місце. Народи Україні не можуть пасивно ставитись до майбутньої долі своєї країни. Ніхто не має права сказати: «Моя хата скраю».
Нехай моляться лондонські епископи про послання Божого благословення більшовицькій зброї, хай радяться Черчілль і Рузвельт зі Сталіним про державний лад народів світу — народи України ніколи не забудуть жахливої науки більшовицького панування протягом майже 24 років. Вони мусять рішуче заявити заморським спільникам більшовиків, що допомога, подавана ними варварам—більшовикам, для нас не потрібна, а їм, «свободолюбним» народам, не робить чести.
С. А. Алексеєв.
Головне командування німецької армії повідомляє:
Німецькі й румунські війська після жорстокого бою захопили порт Керч. Східна частина півострова Криму також цілком у наших руках. Число полонених, взятих під час прориву й переслідування в Криму досягло 101.600 осіб. Крім тяжких кривавих втрат у наземних боях, ворог під час спроби врятувати свої війська зазнав також великих втрат від нальотів нашої авіації.
Успішні нальоти великих сполучень штурмових літаків і винищувачів були спрямовані проти скупчень радянського війська і транспортних колон, а також проти аеродромів і залізниць Москви й Волги. Минулої ночі бомбардовано Москву й Ленінград.
Поблизу побережжя Англії потоплено вдень маленьке торговельне судно. Бомбою пошкоджено судно середнього розміру.
При нальоті бойових літаків на британський укріплений пункт в базі Джірабуб знищено на землі велику кількість ворожих літаків, серед яких були й багатомоторні бомбардувальники.
В повітряних боях у Північній Африці збито два британських бомбардувальники й два винищувачі без жодних втрат з нашої сторони.
При штурмі Севастополя, не зважаючи на запеклу оборону, німецькі війська взяли міцно побудований форт.
Авіація нальотами на укріплення, судна й портові споруди підтримувала бої за Севастополь і Керч. Скинуті бомби влучили в канонірку й у два військових транспорти.
На побережжі Англії, коло Фарера й на схід від Петергеда, наша авіація потопила два ворожих судна загальною водотоннажністю 7 бруттотонн. Два інших великих судна дістали тяжкі пошкодження бомбами. Вдень літаки бомбами великого калібру влучили в домну коло Майдльсбурга. Нальоти літаків в останню ніч були спрямовані проти портових споруд на східному й південнозахідному березі острова.
За останні тижні німецька авіація мала великі успіхи в боях з радянською. Так за час зі до 8 листопада Ради втратили 2174 літаки, в тому числі 1293 при боях у повітрі, 412 від огня зенітних гармат, решту знищено на аеродромах. Наші втрати за той час на схід ному фронті — 18 літаків.
В Криму, в Севастополі й Керчі, наступами німецьких військ розширено захоплену територію. На Середнім відтинку Східного фронту відбито дужі ворожі атаки піхоти й танків. В цих боях Ради втратили 44 танки.
Важкі військові гармати з успіхом руйнують важливі в воєнному відношенні споруди Ленінграда. Дужі сполучення штурмових і пікіруючих літаків зробили нальоти на польові укріплення, скупчення військ, залізниці та аеродроми противника на південь від Москви й на схід від Ладозького озера. Ворог зазнав тяжких втрат людьми, в зброї та у військових обозах. Дальші нальоти були скеровані проти споруд Мурманської залізниці. Минулої ночі бомбардировано Москву та Ленінград.
Як оголошено в спеціальному повідомлені, морський німецький флот дістав нові великі успіхи. Підводні німецькі човни зробили напад в західній частині Середземного моря на ескадру британських військових суден. Два підводні човни під командою капітана Решка та Гуненбергера потопили ворожий авіаносець «Арк Ройаль» та пошкодили лінкор «Малая» настільки тяжко, що його треба відбуксувати до Гібралтарського порту. За час з 5 до 11 листопада королівська британська авіація втратила 119 літаків, тоді як за цей же час в боях з Великобританією втрати німецької авіації становили всього шість літаків. 14 листопада німецька авіація бомбардувала місто Тамань, що лежить по дорозі від Керчі на схід.
Черчілль у своїй промові заявив, що сили англійської авіації зрівнялися з силами німецької. Наскільки це зрівнання не відповідає дійсності видно з порівняння втрат німецької та англійської авіації. За час з 1-I до 31-X 1941 року англійська авіація втратила 2501 бойовий літак, тоді як німецька — 662, в тому числі за час після початку війни Німеччини з Радянським Союзом, себто з 22-VI до 31-X, втрати англійської авіації — 1590 літаків, тоді як втрати німецької — усього 228.
Газета «Краківські вісті» вмістила статтю д-ра Ст. Варана під заголовком «Рідна церква», уривки з якої подаємо нижче.
Продовж довгих віків була Православна Церква в Україні інструментом у руках Москви, що в національній ділянці зміряла засади до повного винищення усякої української окремішности.
Воюючий протихристиянський большевізм, кермований непримиримо ворожо наставленими до христіянства жидами, змагав від самого початку до цілковитого винищення християнської релігії, передусім католицької і православної. Під своїм патронатом зорганізував большевизм воююче безбожництво, що стало одною з установ його насильного володіння, його виконавчі органи: ЧК, ГНУ, вкінці НКВД, винищували духовенство, поруйнували або позамикали церкви, перемінюючи їх на магазини, кіна або льокалі для большовицьких клюбів, чи врешті на протитирелігійні музеї.
Сьогодні з розгромом Совітів настала велика зміна. Після вікового поневолення є змога упорядкувати і справи церковні. Як у всіх ділянках національного життя, так у першу чергу в ділянці церковній мусить щезнути й найменша тінь Москви. Цю історичну вимогу відчуває і щойно визволене українське громадянство, може інколи й підсвідомо й ще як слід незорганізовано та шукає для себе нових шляхів. Шукає їх наглядно й у справах Православної Церкви.
Заходи до усамостійнення Православної Церкви в Україні треба поробити негайно, усуваючи всяку тінь дотеперішньої залежности від Москви. Зрозуміла це національно свідома й активна частина українського громадянства недавно звільнених українських земель, кинувши гасло «Будуймо Рідну Церкву!».
Під таким заголовком поміщено недавно у 3-ому числі тижневика «Кремянецький Вісник» передову статтю. «Доволі вже нам русифікації та польонізації в Церкві! — пише автор передовиці. — Національна рація українського народу вимагає негайної будови української рідної Церкви. Хто цього з духовних не розуміє, хто за цим йти це хоче, того треба випросити з рядів церковних провідників українського народу. Усяким москвофілам не місце в духовнім соборі Української Православної Церкви!…»
Кремянецький часопис поставив справу ясно, що таким не місце в Православній Українській Церкві та що гаслом дня в церковній справі повинно бути: Рідна Церква!
Д-р Степан Баран.
Для реєстрації безробітних м. Маріуполя повинні прибути всі працездатні чоловіки й жінки (тільки не жиди) від 14 до 60 років, якщо вони не мають певного місця праці, по такій адресі: вулиця 1 Травня, № 61-63 у зазначений час.
Реєстрація повинна провадитись за алфавітом, а саме:
| А-Б | 18.XI 41 р. |
| В-Г | 19.XI 41 р. |
| Д-Е | 20.XI 41 р. |
| Ж-З-І | 21.XI 41 р. |
| К | 22 і 23.XI 41 р. |
| Л-М | 24.XI 41 р. |
| Н-О | 25.XI 41 р. |
| П-Р | 26.XI 41 р. |
| С-Т | 27.XI 41 р. |
| У-Ф-Х-Ц-Ч | 28.XI 41 р. |
| Ш-Щ-Э-Ю-Я | 29.XI 41 р. |
Безробітні заводського (Ільїчовського) району будуть зареєстровані окремо.
Хто не з'явиться своєчасно, той буде покараний.
Всі довідки й документи треба взяти з собою.
Міський комендант м. Маріуполя.
14.XI.41 р.
