дувати прилюдну українську виставу на вулицях Москви й обвинувачували в цьому українських есерів, частина з них побачила, що вони зайшли далеко й може й намагалася зменшити неприємне вражіння, але мені добре пригадується, що найбільше сварились ми якраз з соціялістами - революціонерами, які нічого особливого не вбачали у цих виступах; ніхто з них не вживав активних і рішучих заходів, щоб цю „українську“ демонстрацію розпорошити, зліквідувати, й коли ми наспіх улаштували були мітинг коло партійного комітету, щоб відколоти частину демонстрантів і виправити хоч трохи гнітюче вражіння від демонстрації, з есерів на цьому мітингові нікого не було.
Та більше за те — після цих подій відносини між есдеками й есерами загострилися. Але до цього мені доведеться ще повернутись.
Тов. Попов у свїй статті писав уже, що московська група уесдеків брала активну участь у виборах до міської й районних дум і підтримувала більшовиків. Дехто з членів нашої організації попав до районних дум і там також працювали спільно з більшовиками, наприклад Д. Ів. і О. П. Чабани[1]). Але це ще не значить, що московська організація УСДРП мала визначену лінію щодо більшовиків. Навпаки, осінь 1917 р. довела ще раз, і яскравіше, ніж це було раніш, наявність в нашій організації, поряд з пристойними елементами, що підтримували революційну соціял - демократію, яскраво опортуністичних, навіть меншовицьких елементів. Особливо розходження виявилося за часів передвиборної кампанії до Установчих зборів. Націоналістично-опортуністичні елементи серед уесдеків, на чолі з Огороднім, яскравим меншовиком серед українських с. - д., вкупі з українськими соціялістами - революціонерами й деякими партіями інших національностей, заходилися складати в Москві національний бльок для участи у виборах до Установчих зборів. До цього бльоку увіходили: українські соціалісти - революціонери, українські соціял - демократи (спочатку, потім вийшли), мусульманська соціалістична партія, білоруська соціялістична громада, литовська народна партія і естонський національний клюб. Бльок цей мав на думці провести від Москви до Установчих зборів двох чоловіка, цебто зібрати 80 — 90 тисяч голосів. На організаційних зборах представників згаданих організацій робили підрахунки, скільки живе в Москві українців, мусульман тощо. Покладалися, звичайно, й на українські військові частини.
Від уесдеків за офіційного представника був Огородній. Заперечень проти бльоку не було, коли не вважати на виступ
- ↑ Потім члени КП(б)У. Правда, Д. Ів. Чабан з партії вибув.
