ми поводили себе спокійно й стримано, намагаючись додержати такого тону до кінця.
Головне, що відділяло, на думку Каретнікова, нас від махновців і селянства, була аграрна політика радвлади й те, що на чолі Червоної армії стояли керівники — ті ж самі офіцери, з якими Махно, мовляв, провадить боротьбу не на життя, а на смерть.
Ми дали декілька лекцій з політграмоти; зокрема, щодо офіцерів Каретнікову не повезло. Він, бач, був певний, що перед ним колишні офіцери... Але дуже здивувався, коли, з погордою перечисливши склад командирів махновської армії, де не було нікого з колишніх офіцерів, одержав таку ж відповідь і про командирів 45 дивізії.
Дискусія закінчиласи нічим. Ми не ставили собі за мету переконати командирів махновської армії, ми хотіли дізнатися про те, хто вони є. Треба визнати, що в нас жила надія на те, що досвід, боротьби з денікінщиною для махновців не буде даремний, але ми помилилися ... В справах дивізії залишилося донесення штабові армії командира дивізії т. Якіра, де говорилося ось що:
По только что полученным сведениям от Комбрига один по телефону выясняется, что в два часа 4/5 батальон 7-го полка занял Александровск. Непосредственно за батальоном в Александровск вошел переправившийся ранее из Кичкаса корпус махновцев во главе с Комкором Каретниковым и самим Махно. Ночью же комендант был назначен, от корпуса. В состав корпуса входят 4 и 5 полки; в первом 800 штыков 600 сабель, во втором приблизительно столько же. Точно не выяснено. Кроме того, в корпус будто бы входят еще 4 полка, находящиеся в непосредственной близости от Александровска. Комбриг один тов. Левензон, прибыв в Александровск, отправился к Махно. Его принял. Комкорпуса Каретников и после длительного разговора заявил: „На политические темы мы с Вами беседовать не будем. Об этом сговорится наш РЕВСОВЕТ с вашим РВ советом республики. Со стратегической стороныы мы готовы занять определенный участок, ибо враг у нас один"; передано почти дословно. В городе расклеен приказ, гласящий, что за грабежи расстреливать на месте, ходят патрули, раз'езжают крупные раз'езды по 80 — 100 сабель с черными знаменами. Части 1-й бригады за исключением 1-го батальона находятся в Александровске. Преследуя противника и не получив от меня своевременно приказа, вышли на линию Новогригорьевка — Корьевка — Камы~ шевка. Им уже отдан приказ Комбригом возвратиться на- предмет переправи у Кичкаса на правый берег. Комбриг
