20 ЛІТОПИС
чимало пристрасти і темпераменту, означає ма- буть зворотний пункт в істороїї першої світової чації. Правда, по нім прийшли до керми люде нншого крою, що змагали до відвоювання для думки ранішого почесного місця в політиці, одначе -- невже раз пущене в рух історичне колесо так легко завертається назад? Тимчасом сталися події, яких уже жадна людська сила не вимаже з історії Її з політичної дійсности. Воєнна інтервенція Америки, революція і розвал
Росії, Німеччині й Австрії, версайський мир і всі Його побічні явища 1 наслідки -- усе те має своє жерело в отім критичнім моменті 1916-го р. Тому щонайменше дивно, як той-же Лойд-Джордж жаліється сьогодні, що ,тепе- рішня епідемія обезцінювання бритійської дер- жави може бентежити". Сеж наслідки його політики!
З усіх повоєнних недуг, Англії дошкулює найбільше безробіття, і всі її правительства, з самого Лойд-Джорлжа почавши, продумували всякі ліки Й піднимали всякі зусилля для його викорінення, | Одним із певних" способів, поручуваним горячо Лойд-Джорджом, було навязання торговельних зносин з совітською Росією, що одначе ні крихітки не зменшило англійського безробіття. Останиє консервативне правительство, Болдвина, рішилося тому на радикальний, одначе більше механічний лік: охоронне мито на витвори закордонного про- мислу мали-б підняти активність рідного про- мислу і дати працю безробітним. Чи думка була вірна, годі сьогодні сказати; її оправда- ність або неоправданість могла виявитися тілько після переведення в діло. 1 Болдвин, маючи за собою сильну більшість у парламенті, що- тілько однорічнім, міг робити сей експеримент, не журячися думкою політичних противників. Та сей , останній парламентарист" хотів звязати з своїм іменем усі чесноти парламентарного систему правління, і -- чого не аробив би був нізодий не-англійський політик (і Лойд-Джордж такожініколи!) - розвязав відданий собі парла- мент, щоб дати змогу краєви виявити, у нових виборах, свою думку про охоронне мито. Сей відклик до народу, який у 909/, ніколи не збагне тайни охоронних мит і завсігди піде за при- наднішими кличами, навчив, що чесність у по- літиці не все здобуває признання... Консерва- тивна партія зійшла з безоглядної більшости у ларламенті на відносну тілько. Ось і правитель- ственна криза, що почалася по виборах 6-го трудня.
Чи тілько правительственна? (Чи питання тілько в сьому, хто буде наслідником Болдвина на уряді премієра, Макдоналд чи Лекіт, і який новий лік продумає він'на безробіття? Міркуючи з усього, криза не обмежиться до самих тих т."єк. чергових справ, а сягне далеко далі. Поперед усього сам парламентарний систем -- сі історичні гордощі бритійської нації - - опинився в критичнім моменті. 1 Правду сказати, поза Англією перещіплений парламентаризм не вия- вив ніде животворної сили і сьогодні належить до політичних пережитків, часто без чести. й поваги; та у своїй батьківщині довго не під-
1 Ось що писав про Лойд-Джорджа один з його прихильників: Якщо думка 6 недугою, то він най- здоровий з усіх людей."
б-го січня 1924
давався руйнуючому вгливови часу й обставин Тепер же, здається, йому і тут не минути долі всіх людських установ. Поперед усього, новочасне національне життя стало занадто складне, щоб старі законодатні методи з всенародними вибо- рами могли з успіхом кермувати ним. Далі, парламентарнам, установа наскрізь політична, при сучаснім розвитку господарських і сопіяль" них обставин, перестав бути тою сочкою, де сходиться і перетворюється все проміння на- ціонального організму. Доси англійська нація, під політичним оглядом, ділилася на два обози: консервативний і ліберальний, що безнастанно змагалися за владу, і здобуваючи раз сі, раз ті при виборах більшість, чергувалися при кермі -- в безсумнівну користь державі. Ся простота політичного почування, думання й (виборчої) акції знайшла була свій вислів в одного поста:
Жог еуегу Боу апі єуєгу да укбо'є Боги їдіо Ебе хогід айує ів еїкрег а Шійе ТлЬегаї ог еіче а Не Сопвегуайуе!. (Сірет) Сьогодні, сей політичний дуалізм захитаний у своїх основах. Другою з порядку партією по консерватистах є сьогодні не ліберальна, а робіт- нича (партія праці"), значить -- не раг ех- сеЙепее політична, а суто економічно-соціяльна. Дотого, в останних часах вона набрала чимало прикмет соціялістично-революційних, доси їй чужих. А тріаліом се пута парламентаризму; володіння політичної більшости мусить усту- лити місце парламентарній колоді, званій коалі- ційним системом, а в остаточнім висліді вести до ..... диктатури. Сього не минути, видко, й правітчині парламенту.
ріст шмартії праці" до становища другої з черги парламентарної фракції і до звязаного з сим характером ролю ,опозиції Його Велич- ности" викликав був справжній переполох в обох історичних партіях. | По традиційному звичаю, в разі уступлення старого уряду, го- лова опозиції мав би дістати від короля мандат утворення нового уряду, можливого розпуску парламенту, переведення нових виборів і т. п. ЖКоли-ж у тру входить такий політичний новик як партія праці, і коли в ній помітні признаки течій і змагань, які недвозначно і сумно виявили себе діяльно в Росії, Німеччині й нйших країнах, то не диво, що вигляди ,скоку у темряву" можуть бентежити бритійського патріота. | Та по початковім переполосі перемагає загальна лумка така, що не слід уживати засобів для розриву з дотеперішним звичаєм і припинити новій (силі нагоду виявити свою політичну врілість і здібність правити великою імперією; в таких обставинах можливо, що наступником Болдвина буде лідер партії праці Макдоналл. ВВ основі сього звороту настроїв лежать два протилежні погляди: Один з них вірить, що управа бритійською державою то такий по- важний національний храм, що жадний новик не стане поводитися у ньому як пяний руїнник; що з переходом влади у руки заступників ро- бітництва у їх голови увійде й дідична мудрість бритійської нації. Другий же погляд сподіва-
з Бо кожний хлопець і кожна дівчина, що живо на світ породилися, є або малим лібералом або малим консерватором""
