Сторінка:Літопис політики, письменства і мистецтва. – 1924. – ч. 2.pdf/18

Ця сторінка ще не вичитана

28 ліТтОПИС

Бего січня 1924


всі твори Із. Франка та В. Винниченка. Досізж видав усього: проф. Млевако Хрестоматія по історії україно ської літератури" ч. ІЇ, 2 томи творів Винниченка, Горбань , Нарис з історії української історіографії ч. Ї. Новий список ,Краткоє описаніє Малороссія". В Хого-ж виданні появився теж ряд пес, між нишими і в. Франка.

А вже зовсім ,духові часу", а саме українізацій- мому курсові радянської влади треба приписати се явище, що за видання Української книжки взялися такі видавництва, які з цею справою досі не мали нічого спільного, а як мали, то хиба через видання дрібної агітаційної макулатури. До цих видавництв належать: харківський , Пролетарий ", що дру- кує оце тепер велику популярну читаніу під ред. Попова, Шлевако та нн. та М. Любченка книжку п дістерія української емітрації". Далі зХозийство Донбасу" в Харкові, яке вже видало кілька дрібних брошур на українській мові, а приступає тепер до видання поважного літературно-наукового журналу »Знаття". | Сюди-ж треба причислити і київський »Соробко п", видавництво при ,Спілці робітниче- Селянської кооперації". | Воно теж видавало досі тільки російську книгу, а тепер приступає Й до УТво- рення українського видавничого відділу. На органі зацію його запросило воно на письменника П. Фили- повича.

Даля повноти картини треба згадати і про решту українських видавництв, як от про видавництво зБільшовик" у Київі, що видало Червоний Декляматор" в укладі М. Семенка та Я. Савченка і, По- дітграмоту" Коваленка. (Київське панфутуристичне видавниціво Соїївбго, що видало було літом 1922. р. одно число журнала ,Семафору майбутиє", видало тепер одну поему О. Слісаренка, 2 збірки поезій Шкурупія п. з. Барабан" і ,Чумак" та жнижку проф. Підгаєцького Фізична" культура". Його-ж накладом має вийти й , Історія української літератури 20. віку", що Її приготовляють спільно Я. Савченко і М. Семенко. Цікаві дві книжки поя- вилися в Одесі, а саме збірник памяти Гр. С. Сково- роди та Пій том зЙсторий Хозяйства на Украйне от. Хмельницкого до 20-го ст." проф. Слабченка, та з Харкові М. Йогансена ,. Украинский язмк. Пособие для курсов й самообразованія".

Про українські журнали, які виходять тепер па Україні, ми вже згадували. Найповажнішим і най- краще редагованим є харківський Червоний Ша хіо на чолі літературного віддійу якого стоїть П. Тичуна і якого має вийти на днях 6-7 чя. Що до значіння та поширення на другім місці стоїть ко- оперативний журнал, видаваний у Київі, ,Нова Грокадає, ЙНИЙ Має постійний відділ зіерагур- ний, де поміщають свої твори П. Филипович, Дм. Загул, Косинка та др. шЗа ними йде харківська - Книга", що її перебрала від Держвидату ,Кииго- Спілка". Виходить одначе дуже рідко. Заповідається досить | поважний журнал, що Його видаватиме видавництво ,Хозийство Донбасу" в Харкові п. з. збнаття". Згодилися співробітничати в ньому м. м.: Проф. Білецький, Блакитний, проф. Воблий, проф.

ерасимовия, проф. Плевако, проф. Синявський, проф. Терещенко, "Гичина й инші.

Також щоденники: київський , Більшовик" та харківський ,Вісти В. У. Ц. В. Б" ведуть постійну хроніку про літературний та видавничий рух, а харків- свкі ,.Вісти" видають від часу до часу спеціяльні літературні додатки. |В Харкові виходить від двох зіт журнал для дітей о Червоні Квіти", а у Київі видає Музичне "во їм. Леонтовича журнал »Музика". Регістрацію усіх видань взйв собі за Обовязок вести журнал, що" почав виходити при Україноцкім Інституті Книгозидаства У Живі по 2,

м.







ібліологічні Вісти ", якого вийшло досі


Ще згадаємо про діяльність установ, яких метою є збирання, зберігання, регістрація та розповсюдження літературного витвору, себто про бібліотеки та кии- тарні.

Ро діяльність Українського Науко- вогоїінституту Киигознавствав Київі писадось чимало. На чолі його стоїть далі визначний український критик Ю. Ізанов-Меженко. Своєї праці ме може Ішститут вести відповідно через брак фондів. Всетаки справа стоїть краще ніж весною, бо по- більщено штат службовців і оплачується їх ліпше ніж до того часу. Одержує сей Інститут обовязковий



шриміриик усіх видані, що з'являються па території України. (Він збірає теж по змозі усе, що являється на чужих мовах про Україну. Звертався він теж до закордонних видавництв з проханням надсилати йому свої книжки, хоч би на його кошти. Але ніхто навіть не повідомить Інститут про появу кийжки, не то щоб прислав. Оцей Інститут улаштував був весною, як звісно, виставку друків, що появилися за революцій- ний час на території України, а тепер підготував перший всеукраїнський зізд діячів книги в Харкові, якого метою є обеднати та удосконалити бібліолотічне життя України. (Зізд призначено а 12-ого листо- пада с. р. Він почав теж видавати, як згадано, »Бібліологічні Вісти", редакція яких Звернулася до Усіх, що працюють коло книги, на Україні і за- кордоном, за вістками та статтями про книгознавство, бібліотрафію, бібліотекознавство, бібліофілію, друкар: ську справу 1 т. п. Цікаво, чи хоч тепер відоаветься заграниця на сей його поклик, чи може знов буде ще голос вопіющого в пустині. |Готує до друку: рісторію української преси та, Її. покажчик а рр. 1814-1923) В. Ігнатієнка, приготовляє біо-бібліо- трафічний словник діячів України, працює над вигото- вленням систематичного покажчика. друків У. С. С. Р. за рр. 1917--1923 та над систематичним покажчиком змісту українських журналів України, а по змозі і закордонних за 1923. р. Що до закордонних то по- вність Його залежить від надісланих матеріялів.

Другою важною інституцією. цього роду. на тери. торії Унраїни є, як звісно, Книжна Палата в Харкові, що Задля браку свідомих діла співробіт- ників, а Головно задля крайнє недбайливого від- ношення держави до неї, веде чисто регістраційно- адміністративне діло.

З бібліотек, яких тепер багато на Україні, най- більша безперечно Всенародня Бібліотека України в Київі; на чолі її стоїть С. Пастернак. (Ср бібліотеці передано тех книгозбірні: був. , Старої Громади", «Просвіти" та ,Київської Духовної Ака- демії". Штати тепер трохи побільшано, бтже і органі- зація Йде тепер більш живим темпом.

Бібліотека постійно поповнюється, бо по декрету одержує обовязковий примірник кожного друку, що зявиться на території усього радянського Союзу. Цього року минає 5 діт від її оснування і бібліотеки. збірається відсвяткувати урочисто сі роковин.

Волох (Кінець буде)

Українізація, , Путь Просвещения" й українська книжка

Фк мише Червоний Шлях" (я. П, сг. 262), одному «Держвидатові" не під силу виконати усіх завдайь що до задоволення масового читача по- пулярною книжкою, тому наркомос У. С. Р. Р. утворив ще в-во Путь Просвещення". Цьому Українському" Просвещенню вислало мУкраїнсько (лово" у липні збірку своїх видань. "Путь Просвещення" приняв посийку, порозрізував У примітивний спосіб книжки, почеркаї їх, позначив ріжними числами, а після мого у грудні відіслав цілу посилку ,Українському Слову", в тій самій опаковці, з допискою не принято". Таке поведення ,Пути Просвещения" з українською книжкою зрозуміле, коли возьмемо на увагу, що за три місяці своєї діяльности ,Путем Просвещення"

но понад 40 назв, кількістю понад 350 арку- шів, але з цього тільки дві чи три назви в інській мові.

к.





Нова студія над ,, Словом о полісу Пореві"

СТАННІЙ том ,Архива Словянської Філології"», що по смерти В. Яйча виходить далі у Берліні під ре- дакцією мюнхенського професора - славіста Е. Берне- кера, містить між нишим розвідку Е. Гофмана (Гетинген) про стиль Слова о полку Ігореві". Автор полишає





ев Тког- бої уоп со, Веціїп,

1 Б, Ноййшаво, Всорасібшодею от. 8 Шефев (Агебіу Їйг віамівзсре Рйоїоріе, Бе; У. Уацій, Пегамедоробею. уоп В. Вегпекег, 28. 1993, 8. 89--107, 228-244).