Сторінка:Літопис політики, письменства і мистецтва. – 1924. – ч. 17.pdf/3

Ця сторінка ще не вичитана
ЛІТОПИС

Кн. I

Ч. 17

Субота, 26-го квітня 1924


Рукописи і листи у редакційних справах посилати: Berlin - Schöneberg, Hauptstraße 11
Право передруку застережене — All articles are copyrighted



Політична хроніка

СТРАСТНО-ТИЖНЕВИЙ ОГЛЯД, політич- них подій може початися з чого иншого як не з обіжника кураторії львівського

шкільного округа 21-го березня? | Правда, читаючи галицьку пресу, сторонній людині трудно було-б дійти до погляду, що сей роз- порядок -- то вайважніший політичний акт, що впав на наше громадянство після 14-го бе- резня 1923. Стоїшном чи отупіння? Не беремося рішати. Ми певні, що сахо громалянство, при- наймні та його частина що не засідає в полі- тичних комітетах і не пише в газетах, правдиво оціняє й відчуває нову весняну ластівку. Се вже третій березень (рижський мир був також У березни), що глибоко запишеться в його памяти і матиме наголовок -- докладнісенько як в однім львівськім органі -- ,ліквідапія українського шкільництва".

Розпорядок нураторії з і-го березня, що всім українським шихолам Галичини відбирає зверхній національно-український характер, вя- жеться очевидно органічно з попередніми бе- ревневими актами, є його логічним вислідом. Немпнучим? Ось і митання, що неначе довбнею (бе в череп думаючого Українця і домагається відповіди. Зправди, се кардинальне питання нашої національної політики. | Воно стоїть того, щоб його покласти в основу по- літичного лумання у страстнім тижни. | Без сього, ми не можемо мати права втішатися Пасхою. Положім, наша галицька інтелігенція дійсно думала про се. До якого результату дИйшла вона?

Мабуть ме помилимосн, приймаючи майже однодушну відповідь: ант 21-го березня 1924 то неминуче звено в розвитку політичних подій, -- звено цілком незалежне від наших бажань і зусиль. Богато, дуже богато, впевняло при сьому, що вони давно передбачили все й остан- ній акт не являється для них жадною неспло- ліванкою, та що вони, згідно з шьвівських »У. Словом" вміють також точно заповісти дальший розвиток подій, зокрема зміст дальших розпорядків шкільної влади щодо українського шкільництва. | Притім, одна половина в без- сидім ареченню похнютить голови, друга -- задоволено затпратиує руки, вигунуючи свою







толітичну догму: ,Чим гірше, тим ліпше! Чим нас більше давлять, тим ми сильніші! Чим більше тратимо, тим ми богатшії! Пер- шим -- Паска буде гіркою, їх трівожитиме будушина; другі -- в бадьорім настрою засядуть до стола, бо-ж змогутніла нашими кривдами радянська Україна вже побиває Евроцу і вво- дить нас у своє дарство...

"Так закінчилась би великодна сповідь на- шого громадянства, колиб воно відчуло цо- требу її та виконало її. Тілько якийсь десятий і двацятий, що не має доступу пі до комітетів; ні до редакцій, незадоволено похитає головою і спитає сам себе: Невже се нолітика? Невже се ве орієнтальний фаталізм, не непритомні стрибавня зачарованої пташки, що самохіть кидається в пащу вужа? У людей -- політика синонімом активности, і то практичної, орга- вічної, систематичної і продуктивної активности; У нас-же -- вона синонімом пасивности, пара» лікування продуктивної діяльности, убогим сло- варем магічних формул, туманом ілюзій, по- гонею за блудними огниками! (тілько разін стверджувано У світі, що мі; політикою і стра- тегією нема сущних ріжниць, що між ними ько ріжні засоби; а ми? Ми все ще думаємо, що на війні потрібно тілько одпого -- вели- чеапого, яркими краскоми помальованого, гуч- ним написом означеного -- прапору, і більш нічого. (Ми все ще думаємо, шо війну можна витрати, станувии масою навколо прапора і вигукуючи па всі боки світа: ,Ми пе дамосл, нас більше туті" Стратегічний план і його таємність, тактичні методи і їх продуманість, угрупування сих, боєва лінія, окоїи, редути, тверяині, етапи, оборона становищ і посіданого простору, обезпечення шляхів для відвороту іст. ми. -- се ,німелькі" вигадки, з яких ми тлузуємо собі. (Для людей, ціль війни і ціль політики, з першу чергу ржання того що мається, і тільшо у слід за сим -- здобуття того що ще хочеться мати; у нас -- навпаки, нсихологія грачів: нехай іде останній гріш, останній кусень шоля, ану-яє виграю і забо- гатію! | У приватному життю, таких" людей відцається під судову курателіо; в товариствах і фінансових установах, таких голов і дпректорів








1