Кн. I
Ч. 11
Субота, 15-го березня 1924
Право передруку застережене — All articles are copyrighted
ПОДІЇ У ФРАНЦІЇ викликають загальне здивування. | Держава, що видержала матеріяльно і морально (се останнє спо-
собом достойним подиву) нечувані тягарі чотиро- літньої війни, що дякуючи союанукам здобула блискучі політичні й фінансові успіхи в мирових трактатах 1919--1920-их років, що стала пер- шою політичною силою в Европі і третьою У світі, -- ся стара держава, з усім великим по- літичним досвідом і з усею талановитостю євоєю дюдности, не може дати собі ради... з де- валюацією своєї валюти. Упадок французького франка, що почався з початком сього року, з приблизної своєї висоти 1/, довоєнної стійности на майже 1/, став сензацією дня не тілько у Франції, ї нетілько у Европі, Ся справа полонила увагу всього політичного і фінансового світа, в кождім разі більше ніж падітика бритійського трудового кабінету, мюнхенський процес і т. ин. но й не без оправданої причини.
ЗВалютове питання у нинішній формі -- се нова річ. Передвоєнні політики і фінансісти й не уявляли собі ні всеї ширини можливого обезцінення національної валюти, ні всеї гли- бини спричиненого ним соціяльного лиха: еконо- мічної руїни середного стану. 1 тому було можливо; що повоєнний упадок франка до З, своєї вартости міг доконатися самочинно, без діяльної участи і проти волі рішаючих політичних і фінансових сфер. "Та сьогодні, но пяти роках мирного досвіду, коли на наших очах доконалася ціла низка фінансових руїн (Росія, Польща, Австрія, Угоршина, Німеччина) 1 коли в ріжних державах таки повелося, хоч лю великих жертвах, опанувати новочасне лихо, супроти якого довго всі стояли безрадно, і навіть відробити частину страт, сьогодні дивно, що богата ії сильна держава, не лере- можена а побідниця, як Франція, починає на- ново припинений де-инде процес зсування по нахиленій площі фінансової руїни, неначе-б вона була цілком сліпа і нічого не навчилася з белітного досвіду инших народів. | Ї тепер дійшло до того, що прим. Австрія і Німеччина мають шнайблагороднішіч в Европі валюти, а торда Франція -- розмірно найгіршу...
На ско, справа дуже проста. На питання тривкости валюти складається низка конкрет- них | фінансово-політичних | проблемів, | як бюджетної рівноваги, нормального торгівель- ного балансу, признавання котним банком кре- дитів, закордонного довіря до державної полі- тики і т. ин. Р кождий із сих подрібних про- бдемів можна прикласти до Франції, пояснити
ним причину, чи там одну з причин, валютової недуги та вказати спосіб направи. (Се правда, та ноли-б тілько се поясняло теперішний упадок франка, то в сьому не було-б нічого дивного. Та тут є ще дві прояви, чи радше ще дві сили, які з французької валютової кризи роблять щось більше яїж питання нормальної оно політики републики. На один чин- чик, міжнародний, ми вказували вже раніше і до нього не будемо повертати. Скажемо тілько, що одна з причин загального браку готівки в сю пору лежить у тому, що весь рухомий кашітал міжнародної спекуляції (очевидно жидів- ський) восередкований тепер коло кількох світо- вих бірж і завзято грає на знижку франка"... Звісно, в безконечність сього робити не можна, і найсильніша спекуляція розбилась би, по яко- мусь часі, об граніт здорової фінансової госпо- дарки даної держави, а навіть завдала-б спе- кулянтам великі втрати; та тут починається янша хороба --- внутрішно-політична у Франції. Французький уряд, у розумінию ваги справи, ще в м. січни взявся до радикальної направи фінансового стану держави, на скілько він може бути направлений адміністративними і ваконо- датними засобами. Він виготовив ряд законо- проєктів, що мають підняти державні доходи й обмежити видатки, та передав їх на звичайний шлях нарламентарної техніки. І що-ж? Вже два місяці законодавці нації обрабляють сі проєкти, і досі закону нема. дин місяць іоенкаре, неначе другий Аянт, зводив бої в палаті депутатів, поки перевів законопроєнт ломіж кручі і скали парламентарних зматань: ухвая, інтриг, та передав на розгляд висшій талаті -- сенатови. Тут справа показалася ще тяжчою. Батьки народу обдумують усякі пере- пони і труднощі, щоб тілько відтягнути, при- пізнити або скривити новий закон, доводячи сим уряд до політично розпучливого становища. У хвилі писання сих рядків внутрішньо-полі- тична ситуація у Франції дуже критична. Даль- шого розвитку її трудно вгадати, а тимчасом вона добиває франка, дискредитуючи його й улегчуючи спекулянтам в їхніх ловах. Се зразковий приклад, як законодавці, за- ступники суверенного народу, шкодять свому
1 Дехто о читачів може не зпає техвіки такої гри. Се робиться так, що Х поручає через свій банк продати прим. у Лондоні 1 міліон (фіктивних) фран- ків, які він доєтавить прим. через місяць. Наслідком масової продамі франк паде в іні, викликує паніку іт.д. За місяць Х сам купує 1 міліон (вже за по- довину ціни), платить довг, а ріжницю (у фунтах) Жоває до кишені, і так далі.
