Сторінка:Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf/56

Цю сторінку схвалено
МАЗАЙЛО

— Як? Та тут же стоїть буква ги, себто к, а не в.

БАРОНОВА-КОЗИНО

— В інтеліґентній мові вимовляють єво, а не єго, і не є-хо.

Мокій стрепенувся. Аж підскочив. До Улі:

— Стривайте! Я теж знайшов секрет, як вас навчити. Знайшов! Ось як: читаючи, вимовляйте г як х. Ну, Улю!

УЛЯ

— Під хорою…

МОКІЙ

— Приблизно так.

Уля сміливіш:

— Під хорою над криницєю…

МОКІЙ

— Улю, як в книжці написано: над криницею, цею, е… (Раптом). Скажіть, Улю, паляниця!

УЛЯ

— Паляниця.

МОКІЙ

— Так! Вірно! Раз паляниця у вас вийшла, це знак тому, що скоро навчитесь мови.

УЛЯ

— Серйозно?

— Серйозно.

Баронова-Козино до знервованого Мазайла:

— А що таке паляниця?

Мокій голосно:

— Український білий хліб.

БАРОНОВА-КОЗИНО

— А я й досі не знала.

МОКІЙ

— Отож і горе, що їсте, а не знаєте… Читайте, Улю, далі.