Сторінка:Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf/33

Цю сторінку схвалено
РИНА

— Ха-ха! Та тьотя ніколи не одержить такої телеграми!

МАТИ

— Не вигадуй дурниць! Це тобі досадно за тринадцять?

РИНА

— Та кому телеграма? Корєному ринкові?

МАТИ

— Тьоті ж: Корєний, 36. Катастро…

Прикусила язика, аж позеленіла. Тоді:

— Ну що ж тут такого? На Корєному ринку догадаються, що ця телеграма до тьоті Моті.

Рина за копію:

— Ослице! Дай я допишу!

Мати вирвала назад:

— Я сама!

РИНА

— Дай, кажу!

МАТИ

— Я сама, кажу!

Знову задзвонив дзвоник. Тепер уже мати вискочила в коридор. Повернулась бліда, ще більш схвильована:

— Папа прийшов…

7

Ускочив Мазайло. Подивився гарячими, надхненними очима:

— Дайте води!

Випив води. Помацав серце:

— Думав, не переживе…

Мазайлиха і Рина:

— Ну?

— Не міняють?