і хай справно платить гонорари завжди, нині, повсякчас і навіки вічні.
А тепер, товариші, гукнувши всі разом:
— Хай живе XI Всеукраїнський З’їзд Рад, хазяїн землі Радянськой Української,—
читатимемо комедію талановитого нашого драматурга Миколи Куліша: „Мина Мазайла", що її (комедію) ви з такою цікавістю дивились на сцені чудесного нашого театру „Березіль" в постановці безмежного нашого режисера Л. Курбаса...
А хто не хоче читати „Мини Мазайла", хай виставляє свою кандидатуру в члени Всеукраїнської Академії Наук. Справа ця так само важлива і для науки корисна, бо влити молодих сил до Академії конче треба! Чому саме ? А тому, що коли Едисон винайшов був фонографа, то одна із дуже поважаних академій прокляла його за те, що він посмів голос, дар божий, перевести на якусь залізну платівку. І взагалі наші поважані академіки (не всі, не всі!) вірять у бога! Отже, поможи їм господи двигать і далі науку „путями неісповідимими“! А ми їм піддамо молодих, щоб наука та пішла путями певними.
Читайте „Мину Мазайла", товариші!
В книжці вісьмій „Л. Я.“
буде видрукована
п’єса М. Куліша
„Народній Малахій"
