Сторінка:Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf/17

Ця сторінка вичитана

пияцтво, хуліганство, хто найкраще поставить у себе трудову дисципліну. Хіба це не прекрасна річ?! Та от вам. Донецькі залізниці викликали на змаган­ня південні й Курську залізниці, хто швидше збіль­шить у себе норму ваги поїздів з 1.300 тонн до 1.430 тонн.

Робітники (самі робітники!) на заводах, по май­стернях подають заяви, щоб зменшили їм розцінку їхніх робіт на 7%, на 10%!

Ах, товариші, які часи! Які часи, товариші! І які поети й письменники нещасливі, що не можуть утворити між собою соціялістичного змагання. За підвищення якости продукції! Бо вони — таланти!

А в усякого таланта — якість найякісніша! Як же її підвищити, коли вона найякісніша! Найвища ступінь якости! Межа! Грань!

З соціялістичним змаганням, товариші!


Весна і май.

З п’ятирічкою, товариші!

Ах, які часи, товариші! Товариші, часи які!

П’ять літ (тільки п’ять літ!) і наше сільське го­сподарство буде не наше сільське господарство, а буде воно буйним, буде воно гойним!

П’ять мільйонів господарств буде об’єднано в колгоспи.

В два з половиною рази буде в сільському господарстві більше машин, як є їх тепер.

{{sp|Вісім мільйонів тонн буде в сільському господарстві мінерального добрива! (тепер тільки 167 тисяч тонн!). В сорок разів більше матиме земля наша їжі плодотворної!

{{sp|Сто тисяч тракторів щороку даватиме промисловість наша сільському господарству.

Ах, як часи, товариші! Які часи!

Товариші, я вас прошу, я вас благаю: доживіть ви, будь ласка, до 1932 — 33 р., тоді ми поїдемо з вами Дніпрельстан одкривать! Ви побачите тоді,