Цю сторінку схвалено
Мазайло замріяно:
— Слово має Мина Маркович Мазенін.
Мазайлиха замріяно:
— Вам скільки аршин, мадам Мазеніна?
МАЗАЙЛО
— Браво! Хай живе Мазенін!..
МАЗАЙЛИХА
— Ці квіти й конфекти однесіть, будь ласка…
Рина замріяно:
— Рині Мазеніній…
МАЗАЙЛО
— Чули? Помер Мазенін, Мина Маркович…
МАЗАЙЛИХА
— Засмучені тяжко, про це жалібно оповіщають всіх родичів і друзів дружина…
РИНА
— І дочка — Мазеніни…
Замислились
10
Через кімнату перейшов, нікого не бачачи й нічого не помічаючи, дядько Тарас:
— Ой-ой-йо же дурень!
МАЗАЙЛО
— На цвинтарі пам'ятник золотими буквами: — Тут спочиває прах Мини Марковича.
МАЗАЙЛИХА
— Мазеніна.
МАЗАЙЛО
— Або просто: Тут — Мазенін…
РИНА
І наша вулиця — вулиця Мазеніних.
Обнялися втрьох і од щастя заплакали.
