7. | Кобилянська Ольга: Земля, повість, стор. 445, 8°.
Друге видання найкращої повісти письменниці, тої чистої перлини в українському письменстві. |
8. | Яцків Михайло: Танець тіней, роман із рідного побуту, в трьох частинах, стор. 469, 8°.
„Це справжній літературно-мистецький твір, який зацікавлює не лишень своїм траґічним змістом і цілковито захоплює читача, але й своїми тумками та порушенням питання клясової боротьби“ (Укр. Трибуна). |
9. | Нечуй-Левицький Іван: Причепа, повість, стор. 356, 8°.
Цей живий образок із життя правобережного духовенства, вірна картина процесу денаціоналізації української інтеліґенції Правобережжя — одна з найкращих повістей батька нашого суспільного роману, як колись Нечуя-Левицького назвав Куліш. |
10. | Келєрман Бернгард: Тунель, роман, з дозволу автора переклала Дора Сімовичева, під редакцією і з переднім словом Василя Верниволі, стор. 460, 8°.
Цей голосний роман нового німецького письменника з його пеаном для сучасної техніки — появився недавно 178 виданням і перекладений на всі европейські мови. |
11. | Франко Іван: Перехресні стежки, з портретом автора, з переднім словом Василя Верниволі, стор. 477, 8°.
Ні одна наукова студія не дасть такого вірного образу тої важкої атмосфери галицької провінції в вісімдесяті роки XIX. ст., як ця найбільша повість найбільшого галицького письменника. І ні одна наукова розвідка не кине такого виразного світла на пробуд зі сну українського селянина Галичини в ті часи, та не освітлить труднощів, серед яких доводилося працювати тоді народолюбним інтеліґентам, як саме „Перехресні стежки”, що появляються тут у новій редакції та з поясненнями. |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/65
Цю сторінку схвалено