Малої Азії. Ті чутки щодо майбутнього міжнароднього значіння та територіяльних меж турецької держави знаходили потвердження в реальних фактах планомірної окупації малоазійського побережжа силами Антанти. Спершу окуповано було Смирну грецьким десантом, далі італійські військові відділи окупували деякі пункти на південь од Смирни (Адалія), французькі — Адану. В самому Царгороді вся сила і влада належали союзному військові.
Оскільки маловажилося значіння Туреччини, найкраще показує той факт, що долю її на Мировому Конгресі малося вирішати без присутности її представників, а коли останні таки прибули до Парижу, то на їх домагання не звернули там уваги, — скоро їх повернули назад без найменчих наслідків, при чому голова конференції звернувся до них наприкінці з листом у призирливому тоні.
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Лотоцький О. Сторінки минулого. Частина 4.djvu/25}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Така тактика переможної сторони перегнула палицю в другий бік та викликала цілком небажані для тої сторони наслідки. Поводження з турецькою делєґацією на мировій конференції дуже вразило свідоміші кола турецького громадянства, окупація ж берегів Азії, особливо Смирни, глибоко схвилювала думку та патріотичне чуття і ширших верств турецького народу. Турки так добивалися свого представництва на мировій конференції, з такими сподіванками і щирою вірою до неї ставилися, що навіть наділили довіррям ту уря-
