Сторінка:Лотоцький О. Сторінки минулого. Частина 4.djvu/146

Ця сторінка вичитана

вільного пропливу лише на держави побережні, а для військових кораблів інших держав Протоки мали б бути закриті за всяких обставин, воєнних чи мирних. На сю заяву, залишену тоді без відповіди, фактичну відповідь дано лозанською постановою.

Російське володіння Протоками не відповідало інтересам европейських держав, бо було ясно, що Росія не обмежиться простою інтернаціоналізацією Царгороду. Спротив тим стремлінням провадився з боку держав послідовно, але у формах завше дуже невиразних, щоб не давали підстав до отвертих конфліктів; а перед війною та в часі війни не заперечувано лише тому, щоб даною перспективою забезпечити участь Росії у війні, хоч у дійсності союзники, аби перейти дорогу Росії в справі Протоків, починали з свого боку „дарданельські операції“, так само, правда, безуспішно.

Лозанська умова стала за ахілову пяту для мрій про колишню „всеросійську“ державну цілість. Основою тої державної цілости була недоторканість морських границь України та Кавказу. Лозанською постановою ту недоторканість фактично порушено, і се має для чорноморських держав значіння не формальне, забезпечуване конституційними актами, а цілком реальне. Усувається недоторканість колишніх імперських, нинішніх союзних, в кожному разі „всеросійських“, джерел збіжа, вугілля, нафти, ослаблюється ланцюги, що ними привязується чорноморські народи до імперії чи союзу, і Протоки, замість бути запорою проти світових впливів на положення в чорноморському басейні, стають лучником спільности з іншими народами та державами.

Роля великих морських держав в українській справі стає не лише нейтрально-теоретичною. Коли реальні інтереси скажуть якій з них вмішатися активно в ту справу, то вже можливо те доконати і свої інтереси обстояти. Тим чином українська справа стає на широкий терен міжнародній. Для молодої держави се перша й головніша умова тривкого її існування. Цей факт зрушення нашої державної позиції з мертвої точки залежности од нашого північного сусіди ледве чи може, з погляду державного значіння, дорівняти з яким іншим дипломатичним фактом нашої історії від часів Хмельницького. Нові перспективи дають тепер міцніший ґрунт та ширші міжнародні основи, що в більшій мірі забезпечують державні інтереси України.

Ця найважливіша для України сторона лозанської умови затінює всі інші її сторони. Проте не тратить для нас свого поважного значіння зокрема справа наших відносин з нашим історичним південним сусідою. Для Туреччини російські плани стати ногою на Протоках були постійною загрозою її державної суверенности. Само собою, не могла вона погодитись на таке своє державне самогубство і рішуче, словом і ділом дала свій спротив усім замахам Росії на Про-