Міністерство закордонних справ доручило мені мати звязок з Кавказом і Кавказькою Дипломатичною Місією та доглядати за працею українських консулів, укр. спеціяльних місій і урядовців на Кавказі.
Дипломатична Місія прибула на Кавказ в складі лише двох осіб — голови п. Ів. Ігн. Красковського та урядовця гр. Мих. Бенед. Тишкевича; вже на місці до складу Місії прийнято урядовця О. Євтухова. Л. Красковський увійшов у добрі стосунки з урядом Грузинським і з представниками урядів Вірменського та Азербейджанського. З представників Антанти найкращі відносини у його завязалися з америкацями. Англійський генерал Біч теж уважливо поставився до української Місії і на прийомі п. Красковського живо інтересувався військовивим становищем України та особою С. В. Петлюри. Заведено зносини з французами та італійцями. Відносини з польськими представниками були добрі, доки не погіршилися стосунки в Галичині.
На Кавказі було кілька українських консулів — у Тіфлисі — Лісняк, у Батумі — Засядко, в Баку — Ага-Хан, в Ерівані — Тігранян, інших не пригадую. За тодішніх обставин трудно було доглядати за діяльністю консульських установ, се давало окремим консульським урядовцям фактичну можливість допускатися деструктивних вчинків. Один, напр., користуючися своїм становищем, провадив спекуляцію ріжним крамом, особливо винами, давав за гроші усякі посвідки, брався доставляти листи на Україну по 100 карб. за лист та листів тих не посилав, і т. ін. Врешті його звільнено, і він, їдучи через Царгород, скаржився мені на ту свою кривду. Се все зайвий раз доводило, з якою обережністю треба призначати на відповідальні консульські посади.
На Кавказі було багато українського елєменту — по великих мітсах (Тифліс, Батум, Сухум, Баку) і цілі колонії — в колишніх Тифліській губ., в Сухумській окрузі і особливо в Мугані (біля Айзербейджану), що навіть мала назву третьої України. Тут оселилися здебільшого українські сектанти. Се народ досить культурний і трудящий; оселений на родючій землі, в обставинах погідного клімату, він дійшов до доброї заможности, сіяв здебільшого хліб та бавовняник. Потрібно і надалій мати на увазі сі колонії, що можуть у майбутньому бути дуже корисні для України під оглядом економічним (бавовяник, чай).
Військова комісія полк. Чеховського скоро припинила свою працю, — справу попсував був. український отаман Натієв. Сей останній, — такі я мав відомості, — вступив до Добровольчої армії з метою набрати на Кавказі військовий кадр та, вступивши з ним на Україну, прилучитися до українського війська. Той дуже хитрий, але наївний
