своєї власної минувшини, своїх дїдів і прадїдів, які бороли ся і йшли на муки за Русь-Україну.
Поляки нас не спольщили, то і Москалї нас певно не змосковщать, хочби й як крутили з тим двозначним словом „руский“. Знаймо лише, шо ми є народ 30-мілїоновий, осібний від Ляхів і від Москалїв, котрий мав колись свою княжу державу „Русь“ і свою народно-козацку републику „Україну“, та котрий тепер зве ся „Русинами“ або „Українцями“. Знаймо, що в Росиї, на Українї, є 9 разів тілько Українців, що нас у Галичинї, та що вони ідуть до тої самої цїли, що й ми — то єсть до того, аби ми, галицкі Русини, враз з Українцями з Росиї утворили одну, могучу і самостійну, народну державу Русь-Україну!
Хто хоче про ту справу, про яку розказано в тїй книжцї, ще більше розвідати ся, нехай роздобуде і прочитає собі ще такі книжочки:
Льонгина Цегельского „Русь-Україна і Московщина“, — цїна 60 сотиків (з пересилкою 70 сотиків), а дістати єї можна в т-і „Просьвіта“ у Львові — Ринок ч. 10. (або в книгарнї та ім. Шевченка у Львові, ул. Театральна ч. 1.).
Михайла Грушевского „Про старі часи на Українї“, — цїна 60 сотиків
