Сторінка:Лонгин Цегельський. Звідки взяли ся і що значать назви «Русь» і «Україна»?. 1907.pdf/82

зацка република, Україна, — перейшла під зверхність Московщини і загибала в клїщах царских, тяжко борячи ся о своє полїтичне житє. Тяжка доля нашого народу по смерти Хмельницкого дійшла до того, що Польща, Московщина і Туреччина договором у Андрусові з р. 1691. на спілку займили „правобережну“ (передднїпряньску) Україну в незаселену пустиню, аби тим способом розірвати наш нарід на дві осібні части: західну, що оставала при Польщи, і східну (заднїпряньска Україна-Гетьманщина), що підлягала Московщинї. По серединї між ними лежала передднїпряньска Україна через кількадесять лїт пустинею, поки єї не заселило на ново нове козацтво-гайдамацтво. В той спосіб між Галичиною а козацко-україньскою републикою-Гетьманщиною на кількадесять років зірвані були зносини цїлком, поки поволи не заселила ся на ново правобережна Україна нашим народом і з заходу і зі сходу. За той час однак козацка Гетьманщина за Днїпром, лишена власним силам і придавлена Росиєю, доживала уже послїдних лїт. А в Галичинї знов, лишеній помочи з Київа, до решти зляшили ся інтелїґентні кляси Русинів і завмерла всяка народна думка серед нашого народу. Галичина а надднїпряньска Україна майже забули за себе, що вони істнують на сьвітї — не то, аби мали сьвідомість своєї національної єдности. Так тревало аж до 60-их років 19 столїтя. Розуміє ся, що таке довге відчуженє Галичини від України також причинило ся дуже до сего, що назва „Україна“ не виперла з Галичини назви „Русь“.