„отъ Ляховъ“, значить — з такого самого коріня, як Ляхи. Се до нинїшного дня слїдно на мові Москалїв. У Москалїв тьма-тьменна слів і форм (словних видів), які є в ляцкій мові, а яких цїлком не було і нема в нашій мові, от-як слова: изба (izba), огромный (ogromny), хохолъ (chochoł) і т. д. Крім того і вимова московска зближена дуже до ляцкої. На примір : „ѣдь на лѣво“ (читай: „єдь на лєво“ — jedź na lewo), „въ лѣсѣ“ (читай: „в лєсє“ — w lesie) і т. д., а кожде „в“ на кінци слова читає ся як „ф“ (так само, як кожде польске „w“ на — кінци слова), кожде „г“ читає ся як „ґ“ (в польскім „g“), вкінци, „и“ читає ся як наше „і“, а „ы“ як наше „и“, — що відповідає цїлком польским звукам: „i“ і „y“ (на примір: „ходилъ“, читай: „хадїл“ — chodził; „зима“, читай: „зїма“ — zima; „высокій“, читай „високій“ — wysoki і т. д.). Вкінци московска нова аж кишить від слів татарских і фіньских — тодї, коли в нашій мові слів фіньских цїлком нема, а татарских дуже мало. Крім того слїдно на нашій мові (у словах) впливи грецкі, турецкі, кавказкі, полуднево-славяньскі, західно-славяньскі, румуньскі, мадярскі і горішно-нїмецкі. Тих впливів нема натомість цїлком у Москалїв, бо Москалї не стикали ся з тими европейскими народами — лише стикали ся з Фінами і Татарами. Ось-так через сусїдскі, культурно-язикові зносини і впливи здавен-давна иншим шляхом творила ся і розвивала ся наша, україньско-руська мова, а цїлком иншим мова московско-русска.
Вкінци цїлком инший був здавен-давна і полїтичний устрій та социяльний (клясовий) лад у Московщинї а инший на нашій Руси-
