Сторінка:Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат (1920).djvu/7

Цю сторінку схвалено
 

— Та де там вони тріщать? Що бо ти, лисичко-сестричко, вигадуєш? То я орішка розкусив.

— Дай же й мені!

— Дак останній.

Проїхали ще трохи…

— Ой, лисичко-сестричко, сяду я увесь!

— Та куди ти сядеш? Тут ніде тобі й сісти!

— Та я зобгаюсь так, що помістюсь.

— Та ти мені санки зовсім поламаєш! Чим же я тоді дровець привезу?