Наче ті лаври стрівання таємнеє
Любо ховають од сьвіта цїкавого
Листом ласкавим густим…
Спи, моє серце! хай вітри північнії
В лаврах лагідних тремтять, затихаючи…
До кипариса магнолїя пишная
Чолом заквітчаним нїжно схилила ся,
Як молода до свого нареченого.
Білії квіти тремтять в темних кучерях,
Але серпанка не має на їх.
Щире кохання, невкрите серпанками…
Спи, моє серце! хай пишна магнолїя
До кипариса стрункого схиляєть ся.
З темного моря білявая хвилечка
До побережного каміня горнеть ся,
Пестощі, любощі, сяєво срібнеє
Хвиля несе в подарунок йому;
Темне чоло побережного каміня
Хвилї коханій на зустріч засяяло.
Пестощі, любощі, сяєво срібнеє…
Спи, моє серце! Хай хвиля білявая
До побережного каміня горнеть ся…
1897 р. Ялта
