Цю сторінку схвалено
Відгуки.
Пролїтав буйний вітер над морем,
По безмірнім, широкім просторі;
Білі хвилї здіймались високо,
І зняли ся од вітру ще вище,
Загукали як військо вороже,
Заглушили вони буйний вітер.
Пролїтав буйний вітер в пустинї,
По безкрайому, мертвому полї.
Закрутились пісковаті вихри,
Простяглись геть під небо високе,
Наче велити люті страшнії,
І розсипались, впавши звисока;
Смерть покрила слїд буйного вітру.
Пролїтав буйний вітер край вежі,
Що стояла самотно на кручі,
Там знайшов він Еолову арфу.
Він шарпнув її довгії струни
І всї струни озвали ся співом
Лагіднїйшим од вітру дзвінкого.
Буйний вітер замовк, пролетївши,
Але арфа ще довго бренїла…
1896 р.
