Сторінка:Леся Українка – Думи і мрії. Поезиї (1899).pdf/74

Хвора.

 Дарма!

Не жаль менї, що молодою згину,
А жаль — о лютий жаль, що пропаду даремне.

Черниця.

Нїхто даремне в Господа не гине,

Без волї Божої і волос не спаде.

Хвора.

Не хтїлаб я тебе вразити, сестро,

Та бачу, прийдеть ся розмову залишити,
Бо ми говоримо на різних мовах.

Черниця.

 Нї!

У всїх людей одна є спільна мова —
Братерськая любов.

Хвора.

 Любов, ти кажеш?

А я б сказала — щирість…

Черниця.

 Прожени

Ненависти дракона геть із серця,
Нехай в ньому зостанеть ся любов,
І ми одна одну запевне зрозумієм,
Як розумів розбійника Христос.

Хвора.

Пожди, кохана сестро, я те бачу,

Що ти мене і жалуєш і любиш,