„Ми тебе королем увінчали,
Ми тебе й розвінчаєм сами,
І коли проти нас ти повстанеш,
Проти тебе повстанемо ми.
„Дай нам Боже радїти до віку,
Що обрали тебе в королї,
Хай цьвіте при тобі та пишає
Вільна воля в шотландській землї!“
„Дай то Боже!“ — Роберт їм відмовив: —
„Буду знати, на що я іду,
Дай нам Боже до віку прожити
В щирій згодї, у добрім ладу!“
VI.
Щира згода, добрий лад зістав ся,
Не зламав Роберт свойого слова.
Не пропала, не пішла по вітру
Та громадськая чесная умова.
Дивувались на шотландську волю
І стороннії чужії люде,
Всї казали: „Поки сьвіта сонця
У ярмі шотландський люд не буде!“
Не пригас і не пропав нїколи
Вільний дух в шотландському народї,
Стала вільна сторона шотландська
Навіть давнїм ворогам в пригодї.
Як пізнїш Англійцї і Шотландцї
Поєднались в спільную державу,
То Англійцї вчились від Шотландцїв,
Як любити волю, честь і славу.
