Сила статків та маєтків!
Вже Бертольдо граф заможний!
Він живе в свойому графстві
Наче сам король вельможний.
Та околиця, де жив він,
Вся була йому віддана,
Люд увесь в тім краю мусїв
Узнавать його за пана.
Тож спочатку того щастя
Справдї був Бертольдо гідний,
Правий суд чинив у панстві,
До підданих був лагідний.
Але то було не довго,
Він де далї в смак ввіходив,
І по троху в себе в графстві
Інші звичаї заводив.
Щож, напитки, та наїдки,
Та убрання прехороші,
Та забави, та турнїри,
А на всеж то треба гроші!
Тай по всїх далеких війнах
Граф привчив ся до грабунку,
А тепер в своїй країнї
Він шукав у тім ратунку.
Почали ся нескінченні
Мита, панщина, податки,
Граф поставив по дорогах
Скрізь застави та рогатки.
Трудно навіть росказати,
Що за лихо стало в краю, —
Люде мучились як в пеклї,
Пан втїшав ся як у раю.
