Цю сторінку схвалено
ЛИСТИ
Коли відїхав Стефаник із Кракова, того собі не пригадую. Але знаю, що не тоді, як у його біоґрафіях пишуть, а пізніше. Нераз він грозив, що кине Краків, бо тут малярія і неврастенія, така, що він жити негоден. І дійсно кидав, але за якийсь час знов приїздив.
— Щось мене таки до того Кракова тягне, — виправдувався.
І мабуть тягнуло, бо й пізніше, коли сів на господарстві в Русові і коли його питалися, чому нічого не пише, то казав, що мусів би вернутися до Кракова, на Аріянську 1., до того самого покою, де перше мешкав, тоді може й писав би. (Малярія і неврастенія…).
Звичайно тих, що відїздили з Кракова, краківська наша громада прощала комерсом[1]. Такого прощання Стефаника не памятаю. Мабуть неспо-
- ↑ Пригадую собі, як прощали ми навіть у досить численнім гурті Липинського, в задній салі каварні Кіяка, як палко промовляв на тім прощанні Альбін Гербачевський і як прощався з нами сам Вячеслав Липинський.
