дано Ригу. Родзянко називав лише найменя те, що було головним завданням Мі люкова й чому всією своєю політикою сприяв Керенський.
Мілюков хотів обеззброїти пролєтаріят, як і Т'єр. Більш того, дякуючи Керенському, Чернову й Церетелі, петроградський пролєтаріят був у значній мірі обеззброєним у липні 1917 р. Він частково знов озброївся під час корніловського наступу на Петербург, у серпні. Й це нове озброєння було важливим елементом підготови до повстання в листопаді (жовтні). Таким чином, як раз ті точки, де Каутський протиставить нашій революції листопаду повстання парижських робітників у березні, у значній мірі сходяться.
У чім, однак, між ними ріжниця? Насамперед у тому, что Т'єру пощастило перевести в життя його подлі заміри, Париж було придушено, десятки тисяч робітників знищено. А Мілюков був ганебно битий, Петербург лишився неприступною фортецією пролєтаріяту й поводирь буржуазії їздив на Україну клопотати про окупацію Росії військом кайзера. В цій ріжниці є значна частина нашої вини, й ми готові відповідати за неї. А капітальна ріжниця була також у тому, — й це не раз давалося в знаки під час дальшого розвою подій, — що тоді, як вихідною точкою комунарів були переважно патріотичні міркування, ми незмінно керувалися метою міжнародньої революції. Погромлення комуни призвело до фактичної загибелі Першого Інтернаціоналу. Перемога Радянської влади спричинилася до утворення Третього Інтернаціоналу.
Але Маркс — на передодні перевороту — радив комунарам не повстання, а утворення організації. Булоб
