Ґльоб може обертати ся довкола грубого дрота, що переходить через єго середину. Дріт сей зовемо осию, а єго кінцї бігунами. Подумана лінїя, яка подібно, як сей дріт, переходить через осередок землї, се вісь землї, а єї кінці — то бігуни землї. Над одним бігуном землї стоїть на небі просто все полярна зьвізда. Сей бігун зовемо північним, а протилежний єму полудневим. Північний бігун зове ся також арктичним, а полудневий антарктичним.
Як находимо на небі полярну зьвізду? Медвідь зове ся по грецки арктос; чому отже арктичний і антарктичний бігун? Вказати на ґльобі вісь і бігуни.
Обвід землї т. є. коло, яке обходить довкола цїлу землю і переходить через оба бігуни, виносить 40.000 km; вісь землї має 12.750 km, поверхня землі 510 мілїонів km².
Ґльоб є вкритий цілою сїтию лїнїй. Всї они мають вид кола.
Одні кола опоясують землю так, що переходять через оба бігуни. Називаємо їх полуденниковими колами. Зглядом себе лежать они на схід або на захід і кожде з них дїлить земну кулю на дві рівні части т. є. східну і західну півкулю. Оба бігуни ділять кожде полуденникове коло на два рівні півкола, звані полуденниками. Всї полуденникові кола, отже й полуденники, є собі рівні.
Инші кола йдуть довкола землї від заходу на схід рівнобіжно до себе і перетинають всї полуденники. Ті кола зовемо рівнобіжниками. Рівнобіжник, що є рівно віддалений від обох бігунів, зовемо рівником (лат. aequator — aequus = рівний). Рівник є зі всїх рівнобіжників найдовший і дїлить земну кулю на дві рівні части: північну і полудневу півкулю. Прочі рівнобіжники стають щораз коротші в напрямі до півночи і до полудня.
Вказати на ґльобі рівник, полуденники і рівнобіжники. Де сходять ся всї полуденники? Де є найкоротші рівнобіжники? Чи є рівні собі рівнобіжники?
