Яку-ж ціль ставила собі Евгенія Бош в своїй роботі на Вкраїні, собі і иншим, та ставить на будуче російським комуністам?
„Робочий и крестьянин Украины (в роді Евгенії Бош! — ред. Н. Д.) требует и добиваеться единой Советской России“ (ст. 53).
Не диво, що того роду погляди на Україну, проводимі в життя, в практичній діяльности руських комуністів на Вкраїні, доводили багато з них, дуже багато, до повного перечення істнування України (гл. особливо так зв. „катеринославську точку погляду“: України не було і немає, є тільки „Південна Росія“), а в наслідку цього до висмівання навіть української мови, культури.
Щоби бодай почасти зілюструвати практику партії комуністів (б.) України на Вкраїні, наведемо голос такого авторітетного українського комуніста, як В. Затонський, члена К.П.(б.)У., котрий в своїй статті „Из недавнего прошлого“ (Комунист, ч. 3-4, I—VII—1918, ст. 9—20 ) писав:
„На ґрунтовне питання — відношення до національного руху, зазначившому в значній мірі політику пролєтаріяту на Україні, партія відповідала зовсім невиразно: »Право нації на самовизначення«. Конкретніщі вирішення приймалися від випадку до випадку.“
„Березень-квітень 1917 р. В нетрях всяких кооперативів і спілок формується український національний вид, вилізає на
