Цю сторінку схвалено
ІЗ ПОЕЗИЙ ЖОРЖА РОДЕНБАХА.
Чари минулого.
Минуле — любий мрець, що плачемо за ним,
Що любимо його над все, хоч кинув нас;
Що тягне наші сни, хоч крізь докорів дим,
В той час, коли ми з ним жили ось тут ураз.
В лазур, куди летять ті пташки, білі душі,
В лазур і дух його безсмертний полетїв;
А труп в трунї, котру коронки вкрили й плюші,
В трунї збудованій з колиски наших снів.
І як в тїсну ту клїть кладуть часом мерцеві
Все, що любив він тут, забутки сумовиті, —
Так ми зложили там всї играшки розбиті,
Всї дїтські вбранячка цьвітисті та рожеві,
Що в них до зеркала пишались, щастєм пяні, —
От тим-то від тодї ми ходим чорно вбрані.
З французького[1] переклав
Іван Франко.
Іван Франко.
- ↑ Із збірки „La jeunesse blanche, Paris, 1886“.
