ОСТАП (сміється): Ну, такої заплати не хочу коштувати.
ТАТАРИН: Так памятай же! А тепер може що захопимо в хаті, в дорозі проголодніли (входять у хату).
ОСТАП (підходить до Юрка, тихо): Ти чув, що говорили? Завтра надтягне велика сила татар, треба мерщій переказати гетьманові в Пирятині. Сідай на коня і жени, що сил манівцями. (До дідуся). А я, дідусю, поведу їх через Сулу. Благословіть на дорогу.
ДІДУСЬ (вкладає руки на голову хлопця): Нехай тебе веде Божа сила і здоровим назад поверне!
ТАТАРИ (виходять з хати): Ну, тепер у дорогу! Хлопця возьмемо між себе на коня, щоб від нас не втік!
ОСТАП: Не бійтеся, не втечу, поки з ділом не справлюся. Оставайте здорові, дідусю! І ти Юрку, і ти Галю!
ДІДУСЬ І ДІТИ: Їдь здоров, Остапе!
ЮРКО: А тепер я на коня і в Пирятин!!
ГАЛЯ: А я з вами, дідусю, остану.
