Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%97%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B7%D0%B1%D1%809.png/500px-%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%97%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B7%D0%B1%D1%809.png)
IV.
ВІДНОСИНИ КОМУНІСТІВ ДО РІЖНИХ ОПОЗИЦІЙНИХ ПАРТІЙ.
Після того, що говорило ся в II. розділї, відносини комунїстів до вже закладених робітчих партій розуміють ся сами собою; а значить, так само розуміють ся сами собою їх відносини і до анґлїйських частистів і до аґрарних реформаторів в Північній Америцї.
Борючись за найближчі цїли і інтереси робочої кляси, вони разом з тим заступають ся і за будучі інтереси руху. У Франції комуністи прилучають ся до соціялїстично-демократичної[1] партії проти консервативної і радикальної бур-
- ↑ Партію, що називала себе тоді у Франції соціялїстично демократичною, в полїтіцї заступав в Ледрю-Роллен, а у лїтературі Луї-Блан; вона, таким робом, як небо од землї, нідріжняла ся від теперішньої нїмецької соціяль-демокрації.