ти їхня особиста дїяльність, на місце історичних умов до визволення — фантастичні умови, на місце спокволу поступаючої органїзації пролєтаріятів в клясу — умисне приміркована орґанїзація суспільства. Будуча сьвітова історія замикаєть ся для них в пропагандї і в запровадженню на практицї їхніх суспільних плянів.
Вони справдї розуміли, що в своїх плянах вони переважно боронять інтереси робочої кляси, яко кляси, що найбільше терпить. Та пролєтаріят істнує для них тільки з огляду на те, що він найбільше терпить.
Але не розвинена форма клясової боротьби, так само як їх власне життєве становище, доводять до того, що їм починає здавати ся, що вони стоять далеко вище по над тими клясовими антаґонїзмами. Вони бажають полїпшити життєве становище всїх членів суспільства, навіть тих, яким живеть ся найкраще. Через це вони раз-у-раз звертались до усього суспільства без ріжницї, ба навіть переважно до пануючих кляс. Вони гадали, що треба лиш зрозуміти їхню систему, щоб признати її за найкращий плян найлїпшого суспільства.
Вони відхилялись, через це, від усякої полїтичної, а надто революційної дїяльности; вони хотїли осягнути своєї мети мирними шляхами і силкувались пробити дорогу для нової суспіль-
