бітників. Але зміну матеріяльних життєвих обставин цей соціялїзм зовсїм не розумів, як буржуазних продукційних відносин, бо це можливо тільки шляхом революції, він має на увазї лишень адмінїстративні полїпшення на ґрунтї цих самих продукційних відносин, що, таким чином, нїчого не змінять в відносинах поміж капіталом і наємною працею, а тільки в кращім разї зменьшують для буржуазії кошти її панування і роблять простїйшим державне порядкування.
Буржуазний соціялїзм досягає відповідного до себе виразу лишень там, де він робить ся звичайною реторичною фігурою.
Вільна торговля! користна для робочої кляси; охоронні тарифи! в інтересї працюючої кляси; тюрма! в інтересі робочої кляси: це останнє, єдине поважне помисленне слово буржуазного соціялїзму.
Соціялїзм буржуазії весь складаєть ся з доказування, що буржуа є буржуа — в інтересї працюючої кляси.
Ми тут балакаємо не про лїтературу, що у всїх великих сучасних революціях висловлювала вимоги пролєтаріяту. (Писання Бабефа і инш.)
Перші спроби пролєтаріяту безпосередне осягнути своїх власних інтересів, зроблені в
