нагайки і рушничих куль, якими цї самі уряди «усмиряли» повстання нїмецьких робітників.
Таким чином «справжній» соціялїзм, повернувшись у зброю урядів проти нїмецької буржуазії, почав також заступати ся і за безпосереднє реакційні інтереси, за інтереси нїмецьких дрібних міщан. Це дрібне міщанство, що залишило ся від 16, столїття і що з того часу раз-по-раз знов виринало в ріжноманітних формах, — було правдивою підвалиною істнуючого ладу.
Задержуваннє його було задержуваннєм істнуючого в Нїмеччинї ладу. Воно боїть ся промислового і полїтичного панування буржуазії через те, що це пануваннє запевняє йому погибіль з одного боку, в наслїдок концентрації капіталу, з другого боку, — в наслідок зросту революційного пролєтаріяту. Тому здавало ся, що «справжній» соціялїзм зараз забє обидві мухи, І він розповсюджував ся, як пошесть.
Керея, зіткана з метафізичного прядива, помережена квітками красномовного мудрійства, вкрита росою чулого сентименталїзму, ця надзвичайна керея, в котру нїмецкі соціялїсти загортали своїх кілька задубілих »вічних правд«, побільшувала тілько здобуток їхніх товарів серед цієї публики.
З свого боку нїмецкий соціялїзм щораз більше пізнавав своє призначеннє, — призначеннє бу-
