Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%97%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B7%D0%B1%D1%807.png/500px-%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%97%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%B7%D0%B1%D1%807.png)
III.
СОЦІЯЛІСТИЧНА І КОМУНЇСТИЧНА ЛЇТЕРАТУРА.
1) Реакційний соціялїзм.
а) Февдальний соціялїзм.
Через своє історичне становище французька і англїйська арістократія була покликана писати памфлети на сучасне буржуазне суспільство. В часи липневої французкої революції 1830 р. і англійського реформаційного руху ії ще раз побив ненавистний висїкака. Більше не могло бути й балачки про поважну полїтичну боротьбу. Їй лишила ся тілько лїтературна боротьба. Але й на лїтературному полї вже були неможливі старі балачки з часїв реставрації. Щоб зворушити до себе симпатію, арістократія мусїла удавати, що вона не дбає про свої інтереси, а як складає свій акт обвинувачення проти буржуазії, то тільки через те, що хоче боронити інтереси визискуваної робітничої кляси. Оттак вона знайшла собі утіху в тім, що сьпівала прикладки на свойого нового