Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/3

Цю сторінку схвалено
 
I.
БУРЖУА й ПРОЛЄТАРІ.
 

 

Історія всїх дотеперішних суспільств[1] — се історія клясової боротьби.

Вільний і невільник, патрицій і плебей, пан

  1. Тоб-то точно кажучи, — писана історія. В 1847 р. передісторія суспільства, суспільна орґанїзація, що істновала перед всякою писаною історією, була так як невідома. З того часу, Гаксгаузен відкрив в Росії спільну власність на ґрунт, а Маурер вказав на це як на спільну підвалину, що на нїй історично розвивали ся всї нїмецькі племена; по малу-малу винайдено, що сїльські громади з спільним володїннєм ґрунтів були первістною формою суспільства на всїм просторі від Індії аж до Ірландії. Нарештї, завдяки тому, що Морґан відкрив справжнїй характер роду і його становище в племені, — виявила ся внутрішня орґанїзація цього первістного комунїстичного суспільства в своїй типичній формі. В купі з розвязаннєм цього первістного громадянства починаєть ся росколеннє суспільства на ріжні і, нарештї протилежні одна до одної кляси.