Робітники, що мусять себе продавати од штуки, це такий же товар, як і всяка иньша річ у торговлї, і через це вони підлягають всїм змінам конкуренції, всїм хвилюванням ринку. Через заведення машин і подїл працї праця пролєтарів втратила весь свій самостійний характер, а через те і всю принаду для робітників. Робітник став простим додатком до машин; від нього потрібують лиш самих простих, дуже одноманітних рухів, яких зовсім неважко навчитися. Через це і коштує робітник лиш трохи не стільки, скільки потрібно на його удержаннє та на росплоджуваннє його раси. А цїна кожного товару, а значить і працї, рівна коштом його продукції. Значить, чим обридливійшою стає праця, тим меньшою стає платня. Та це ще не все: помірно з тим, як зростає уживаннє машин і подїл працї, — помірно з тим, зростає і кількість працї, чи то через збільшенє числа годин працї або через збільшенє самої праці, яка витрачаєть ся впродовж певного часу, чи завдяки прискоренному рухові машин і т. п.
Сучасний промисел зробив з невеличкої майстернї патріархального майстра величезну фабрику промислового капіталїста. Гурти робітників, зібраних у фабрицї, орґанїзовано по військовому. Як прості салдати промислової армії вони підлягають доглядові цїлої ієрархії унтерофіцерів і офіцерів Вони — раби не тільки цїлої буржуазної
