одну націю, з одним урядом, однаковими законами, одними клясовими інтересами, з одною митовою системою.
Буржуазія за часи свого меньш нїж вікового панування утворила могутнійші і ґрандіознійші продукційні сили, нїж всї попередні поколїння вкупі. Опануваннє силами природи, машинерія, пристосованнє хемії до промислу і хлїборобства, пароплавство, залїзницї, елєктричні телєґрафи, експльоатація цїлих частин сьвіта, реґуляція рік, цїлі населення, що наче виросли з землї, — яке попереднє столїттє могло собі уявити, що в громадській працї заховані такі продукційні сили?!
Одже ми бачили, що знаряддя продукції і засоби зносин, на ґрунті яких розвиваєть ся буржуазія, утворили ся ще в февдальнім суспільстві. На певному ступні розвитку цих засобів продукції і зносин умови, в яких февдальне суспільство витворювало товари і їх міняло, февдальна орґанїзація хлїборобства і мануфактури, або, одним словом, февдальні відносини власности вже перестали відповідати розвиненим продукційним силам. Вони спиняли продукцію, замісць того, щоб спричиняти ся до її розвивання. Вони стали для неї кайданами. Вони мусїли порвати ся, і дійсно порвались.
На їхньому місці повстала вільна конкурренція з відповідною до неї громадською і полїтич-
