„Що за гарне місце для ловів!“ — подумав він, а його хвіст розпушився вже на саму згадку про це.
Вільно вештався Ріккі по саду й дихав повними грудьми. Раптом він почув десь у тернових кущах жалісний голос. То був голос птиць; це кричали обоє Дарзі: птах-кравець і його жінка. Вони влаштували собі прекрасне гніздечко: два великі листки зшили по краях волокном, а в середині вистелили мохом і пухом. 
Гніздечко, прикріплене до галузки, гойдалося на вітрі, а обоє Дарзі сиділи на краю й плакали-ридали.
— Що сталося? — запитав Ріккі-Тіккі, опинившись одним скоком біля гнізда.
— Ох, ми нещасні! — відповів птах-кравець. — Учора одно наше писклятко випало з гнізда і Наґ зжер його!
— Гм! — сказав Ріккі-Тіккі, — це сумна подія. Але я тут чужий. Хто це такий Наґ?
Дарзі й його жінка не відповіли. Вони раптом присіли зі страху, почувши з густої трави недалеко куща тихе й страшне сичання, що примусило і Ріккі-Тіккі відскочити на метер взад. Він глянув у той бік — з трави поволі піднялася голова й частина тіла Наґа, великої чорної гадюки-кобри. Ця гадина була завдовжки якихось два метри. Піднявшись з землі на третину свого росту, Наґ затримався й почав розколихуватись так, як голівка маку на вітрі. Потім поглянув на Ріккі-Тіккі злими гадючими очима, що завжди однакові, про щоб не думала змія.
— Хто Наґ? — запитався злобно вуж. — Наґ — це я! Великий бог Брама відзначив увесь мій рід, коли перша кобра розпустила свій нашийник, щоб заслонити Браму під час сну від палючого сонця. Поглянь на мене й поклонися мені в страху й покорі.
Сказавши це, Наґ обернув голову, і Ріккі побачив ззаду на його шиї знак, подібний до петлі або до окулярів[1]. В першій хвилині Ріккі-Тіккі налякався, але страх не має місця в голові мунґосів. Ріккі ще ніколи не бачив живого гада, але мати годувала його неживими кобрами і він знав, що головне заняття дорослих мунґосів — битися з гадами й пожирати їх. І Наґ знав про те і хоч вдавав гордого й сильного, то в глибині свого холодного серця налякався малого мунґоса.
- ↑ Згідно з індійським переказом Брама, індійський пророк і бог, одного разу заснув навпроти сонця, а гад-Наґ заслонив його перед сонцем, щоб воно його не збудило. Тоді Брама дав тому гадові велику силу і знак, у вигляді окулярів на шиї.
