плиночки не поранений; але-ж як люто вони побили вас, мої брати! Ви в крови!
— Другі теж, — сказала Багіра, облизуючись і позираючи на мертві тіла малп, що валялися скрізь по ґанку і кругом ставу.
— Се дурниці! Се нічого не варто, коли не поранений ти, о, моя гордість, найкраща між усіма жабенятами! — промимрив Балу.
— Про се потім поговоримо, — зауважила досить холодно Багіра.
Се неприємно вразило Моуглі. — Тут Коа, що взяв перевагу в бійці і завдяки котрому ти лишився живим. Піди, Моуглі подякуй йому так, як велять наші звичаї!
Моуглі обернувся і побачив величезну голову пітона, що коливалася над його головою.
— Так он яка ся дитина, — промовив Коа.
— Він має дуже ніжну шкуру і трохи скидається на малпу! Стережись хлопче, щоб якнебудь помилково не подумав я, що ти малпа. Я зле бачу в той час як міняю шкуру.
— Ми одної крови, — ти і я, — відповів Моуглі. — Сеї ночи ти визволив мене від смерти. Моя здобич буде твоєю здобиччю, в той час коли ти будеш голодним, милий Коа!
— Дякую, маленький братіку, — сказав Коа, і очі йому заблищали. — А що може убити такий сміливий мистець? Я так питаю, на всякий випадок!
— Я нічого не вбиваю, бо я ще малий, але
