Сторінка:Кіплінґ Р. Брати Моуглі. Пер. Ю. Сірий. Київ - Відень, 1920.djvu/55

Цю сторінку схвалено

Моуглі сказав і закінчив вислов криком яструбиним.

— Тепер скажи вислов гадючого кодла, — попрохала Багіра.

У відповідь почулося сичання і свистіння, а потім Моуглі, радіючи, що так визначився своїм умінням перед Багірою, підскочив, заляпав в долоні і плигнув Багірі на спину; сів там та и почав гацати п'ятами по блискучій шерсти, перекривляючи тим часом на всі лади Балу.

— Славно! славно! — ніжно промовив мурий ведмідь. — Настане час, коли ти згадаєш мене.

Потім він повернувся до Багіри і почав розповідати їй, як він упрохав Газі, дикого слона, котрий добре знався на законах, навчити його головним висловам, та як Газі взяв з собою Моуглі і пішов з ним до озера, щоб почув він вислови гадючого кодла, бо Балу