Сторінка:Кіплінґ Р. Брати Моуглі. Пер. Ю. Сірий. Київ - Відень, 1920.djvu/213

Цю сторінку схвалено

Звичаї нетрів — найдавніші із звичаїв на світі. Вони передбачають всі можливі випадки в житті родин нетрів і таким чином досягають до надзвичайної повноти. Коли ви читали инші оповідання про Моуглі, то пригадаєте, що він провів більшу частину життя свого між вовками Сеонійської родини і вчився звичаїв від Балу, мурого ведмідя. Коли хлопцеві надокучило вчити ріжні правила, то Балу казав йому, що закони схожі на величезну ліану, бо охоплюють всіх, і ніхто не може визволитись від них.

— Коли ти проживеш стільки, скільки я, маленький братіку, то побачиш, що єсть один закон, якому підлягають всі нетрі. І се буде диво неприємне, — добавив він.

Сі розмови Моуглі одним ухом слухав, а в друге випускав те, що чув: хлопець, що тільки й має роботи їсти та спати, не може про щось турбуватись до того часу, поки не побачить чого-небудь на власні очи. Але настав час, коли Балові слова справдилися, і Моуглі побачив, що й справді таки єсть такий закон, котрому підлягають всі нетрі.

Якось то зімою, коли майже зовсім не йшли звичайні дощі, колючий Саґ зустрів Моуглі