хисти Балу… захисти всіх нас! Ми всі перед тобою діти. Гилки, що тріщать і домагаться під погою, що наступає на них! Сарни, що розгубили дітей своїх!
Бачучи Багіру налякану, як сарна, Моуглі, що був і без того знервований, цілком загубив владу над собою. Він зареготався так, що ледве не похлинувся, потім заридав і знову засміявся і нарешті плигнув у воду, щоб заспокоїти свої нерви. При місяшнім сяйві він плавав і впірнав не гірше за свою тезку жабу.
А тим часом Газі з трьома синами своїми рушили в дорогу і розійшлися в ріжні сторони: один на північ, другий на південь, третій на схід сонця і один на захід. Два дні йшли вони нетрями і кождий ступінь їх, найменший рух хоботом помічався і обговорювався Мангом та Чілем, родиною малп і всіма птицями. Потім слони спинилися на цілий тиждень в одному місці і почали собі там годуватись. Газі та його сини в одному схожі були на Коа, пітона, що жив на скелі: вони так само любили поїсти і не поспішали під час їжі.
Через якийсь час, невідомо звідки — по нетрях пройшла чутка, що десь то єсть така долина, що можна знайти найкращу пашу й найкращу воду, яка тільки єсть на світі. Кабани, що за доброю пашою ладні йти хоч на
